Польська національна та шенгенська віза: чим відрізняються?

Людям, які бажають відправитися на заробітки в Польську Республіку, потрібно вивчити усі можливі варіанти законного заробітку та проживання на цій території. Ці знання допоможуть не порушити закон та уникнути безлічі проблем.

У чому відмінності польської національної візи від шенгенської?

У консульстві або посольстві будь-якої країни Євросоюзу дадуть відповідь на це питання. Головна відмінність цих двох документів – різний термін дії. Вони також мають різні літерні позначення:

  • шенгенська відноситься до категорії C;
  • національна – до категорії D.

Крім букв, на документі вказуються цифри, які позначають, з якою метою іноземний громадянин в’їжджає до країни.

Терміни перебування

Раніше перед громадянами, які бажали поїхати в ЄС, питання про те, яку візу оформляти, не стояло. Ті, хто їхав відпочивати, відкривали шенгенську, а бажаючі працювати або вчитися – національну. Потім жителям країн СНД надали можливість їздити до Польщі на заробітки. Польський ринок праці має багато робочих місць, а також дуже привабливі умови та хороші зарплати для іноземців.

Після того як іноземні громадяни почали масово їздити працевлаштовуватися до Польської Республіки, інформація про цілі візиту, яку вказують у в’їзних документах, виявилася неточною.

Щоб працевлаштуватися в країні на законних підставах, необхідно всього дві умови: отримання дозволу на роботу і законний в’їзд на територію держави. При цьому початкова мета в’їзду може бути іншою. Наприклад, людина поїхала на курси вивчення польської мови, а в процесі навчання знайшла роботу та оформила офіційне працевлаштування.

Існують також інші варіанти легального влаштування на роботу, наприклад, коли громадянин в’їжджає по безвізу. Однак такі широкі можливості працевлаштування надає тільки Польська Республіка. В інших державах Шенгену влаштуватися на роботу набагато складніше. Але, незважаючи на це, національні візи найчастіше відкривають люди, які вирушають працювати або вчитися.

Вартість оформлення

Щоб оформити дозвіл на в’їзд, необхідно оплатити консульський, сервісний збір, а також додаткові послуги. До додаткових послуг відноситься допомога в зборі необхідних паперів та заповненні анкет. Сервісні збори необхідно оплачувати в тих випадках, коли отримання паперів відбувається через спеціальні візові центри та інших посередників. Консульський збір оплачується консульству за те, що воно розглядає заяву здобувача.

Розцінки залежать від категорії в’їзного документу та країни, в якій його отримують.

Для шенгенської:

Для національної:

Як бачимо, оформити дозвіл на в’їзд можна в стандартному режимі або прискореному. Другий варіант майже в два рази дорожче першого. Міждержавна угода дозволяє українцям відкривати польську візу типу D безкоштовно. Однак це не означає, що платити не доведеться зовсім. Додаткові послуги все одно будуть платними.

Зона дії

Власникам шенгенської візи дозволено перебувати на території будь-якої країни цієї зони 90/180 днів. Національна дає дозвіл на перебування протягом усього терміну дії в тій країні, для якої вона відкрита. При цьому її володар може три місяці з цього періоду перебувати у будь-якій європейській країні, але тільки в якості туриста.

Кількість в’їздів

Щоб не заплутатися в питаннях, які стосуються кількості в’їздів, потрібно уважно ознайомитися з існуючими правилами. Шенген передбачає кілька варіантів:

  • одноразовий в’їзд – можна перетнути кордон тільки один раз, а перебувати в країні – весь дозволений термін;
  • лімітований – зустрічається рідко, дозволяє в’їжджати на територію держави строго обмежену кількість разів;
  • мульти – передбачає безлімітну кількість перетинів кордону в рамках терміну дії документа.

Що стосується польської візи, то вона дає дозвіл переїжджати кордон стільки разів, скільки захочеться.

Коридор

Цей нюанс стосується і шенгенської візи, і безвізу. Громадянину, який вже в’їхав в державу по безвізовому режиму та пробув там 90 днів, не дозволять відразу ж отримати Шенген.

Ситуація з національною візою дещо інша:

  • воєводська – не потребує коридорів, її дозволено відкривати відразу ж після візи іншого виду;
  • несезонна робоча – 180 днів протягом року;
  • сезонна – 270 днів протягом року.

Правила та порядки постійно змінюються, тому приїжджим працівникам, трудящим в Польщі, потрібно уважно стежити за цими змінами.

Візи двох типів

Відповідно до закону, в деяких випадках іноземець зобов’язаний мати обидва різновиди в’їзних документів:

  1. Шенгенська робоча. Дає можливість працевлаштуватися в будь-якій державі цієї зони, проте тут є свої тонкощі. Наприклад, водіям, які займаються міжміськими перевезеннями, потрібно уважно вивчити усі дозволи та обмеження за таким типом документа.
  2. Ділова. Дозволяє вид діяльності, який можна підтвердити будь-якою візою. Наприклад, для бізнесу в європейських державах дозволяється відкрити Шенген, а для бізнесу в самій країні можна навіть претендувати на ВНЖ, з можливістю в майбутньому отримати ПМЖ.

З усього вищесказаного стає зрозуміло, чим саме відрізняються документи, дозволяючи в’їзд на територію Польської Республіки. При виникненні питань звертайтеся за допомогою до наших консультантів.